Loading

Банки, особливо іноземні, можуть служити своєрідними індикаторами економічних умов в країні. Представники бізнесу теж реагують на зміни фінансового клімату, але демонструють велику інертність. Якщо прибутку немає, то висновок активів фірми зазвичай проблематичний, гроші вкладені в обладнання, технології, а іноді і нерухомість, продати все це швидко не виходить, і підприємці миряться зі збитками, в надії на якісь поліпшення. У банків так не буває, вони собі цього дозволити не можуть. Останнім часом Україна зазнає великих труднощів, в зв’язку з якими багато фінансових установ згортають роботу, частково або повністю, добровільно або вимушено.

економічні чинники

Головна причина, по якій банки прагнуть звузити спектр послуг, що надаються, знизити свою активність або взагалі піти з ринку – низька кредитоспроможність всіх категорій клієнтів, від рядових позичальників до великих підприємств, які традиційно вважалися ласим шматком і об’єктом переманювання. Економіка демонструє стагнацію, йдуть бойові дії в двох східних областях, показники вкрай кепські, хоча деякі оптимістично налаштовані аналітики і стверджують, що дно вже досягнуто, а деякі галузі демонструють певний, нехай і дуже скромне зростання. Пояснення цієї ілюзорною гри цифр просте, фінансисти за своєю природою технократи, і якщо через зростання цін інші товари з низькою еластичністю попиту (хліб, наприклад, або ліки) продаються на велику загальну суму, то це їх вже і радує. Насправді зростання немає, та й звідки йому взятися. Крім інфляції є ще і девальвація при збереженні доходів населення приблизно на колишньому, довоєнному рівні. Звичайно, індексації проводилися, але в них проявлявся певний символізм, і на падіння загальної платоспроможності вони не вплинули.

банк

рівень довіри

Навчені гірким досвідом, іноді своїм власним, громадяни України все рідше беруть кредити. Вони бояться і, в общем-то, правильно роблять. Борги за іпотеками, оформленим у відносно стабільні часи «злочинної банди», внески за якими часом виплачувалися кілька років, раптом виросли настільки, що суми їх повернулися до початкових значень або навіть перевищили їх. Банк змушений проявляти людяність, входити в положення, влаштовувати кредитні канікули і приймати інші збиткові для себе рішення не через якусь особливу доброти, а тому, що інакше він виявиться заваленим віднятим майном, реалізувати яке в умовах кризи майже неможливо. І все одно нескінченно «кроки назустріч» робитися не можуть, вони ведуть у фінансову прірву. Кредити беруться всі рідше, і саме відсотки по ним складають основу рентабельності банківського бізнесу.

«Неформальні підходи» до конфліктів

Особливо сильно від яка панує в країні корупції страждають західні банки, які розмістили в Україні свої дочірні освіти. Конфіскація закладеного в якості забезпечення майна проводиться за законом на підставі судового рішення. У випадках особливо великих суперечок позичальники застосовують звичні для них методи, що вважаються вже класичними, – вони просто підкуповують суддів. Банкіри швейцарської або французької школи, виховані на традиціях верховенства права, з подивом виявляють, що справа ними програно, звертаються з апеляцією до вищої інстанції і отримують той же результат. Помучившись так кілька років, вищий менеджмент якого-небудь «Райффайзена» всерйоз замислюється, а чи не піти від гріха подалі …

банк

як починалося

У період 2004-2009 років спостерігалося зростання активності західних фінансових установ в Україні. В країну прийшли «Райффайзен-банк», UniCredit, «Креді Агріколь» і багато інших «кити» європейської банківської сфери, відкривалися все нові відділення, іноземний капітал почав вливатися в вітчизняні профільні структури, що забезпечило істотний приріст інвестицій. Здавалося, що простір великий, після «Помаранчевої революції» іноземні фінансисти повірили в перспективу зростання. Вони купували українські банки, часом усвідомлюючи, що переплачують, але сподіваючись згодом повернути витрати з лишком. Цей ринок був перспективним. Кілька років країна вважалася привабливим місцем для вкладення коштів, але надії не виправдалися, портфелі акцій не подорожчали, а зовсім навпаки.

умови

Стратегія національних відділень

Цікава стратегія найбільших європейських банків, що увійшли в український фінансовий ринок. Вони використовують відомі бренди, але в разі оголошення банкрутства дочірнього відділення не несуть відповідальності усіма своїми активами. До відомості рядового вкладника ця інформація якщо і доводиться, то вкрай побіжно і дрібним шрифтом, а вона дуже важлива. Несучи свої заощадження в іноземну банк, споживач його послуг сподівається на швейцарську або французьку надійність. Поки випадків гучних банкрутств дочірніх відділень, на щастя, не відзначено, але якщо це станеться, результат буде тим же, що і при руйнуванні звичайного українського банку зі стовідсотковим вітчизняним капіталом. Іншими словами, можна йти скаржитися.

банк

Ознаки оздоровлення та санація

Користуючись падінням ціни на портфелі акцій банків, деякі фінансові установи купують їх. Так, Європейський банк реконструкції і розвитку став співзасновником «Райффайзен Банку Аваль», зовсім недавно, в січні, «Укрсоцбанк» придбаний «Альфа-Банком» у UniCredit за менш ніж десять відсотків власних акцій. Відбувається «консолідація» (так це називається), тобто за фактом поглинання дрібних хижаків більшими. Експерти вважають це ознакою оздоровлення. Є частка справедливості в цих діях тільки по відношенню до дрібних вкладникам, які потребують гарантованому забезпеченні повернення заощаджень. Завдяки зусиллям Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шість десятків дрібних банків, які не забезпечували цю вимогу, були закриті. Цьому процесу сприяло і зміна Національним банком вимог до мінімального регулятивного капіталу, він збільшений до півмільярда гривень (був 120 млн.). Якщо активів не вистачає, значить, або докапіталізація, або ліквідація.

кредити

Немає причин для паніки

На думку виконавчого директора Національної асоціації банків України Олени Коробкова, тривогу бити ще рано, і ознак масової втечі іноземних фінансових установ не спостерігається. Встояв навіть Сбербанк Росії, що піддався не тільки конкурентною атакам, але і самим звичайним хуліганських нападів з биттям скла з боку особливо гарячих патріотів-майданщиків. При цьому вона відзначає слабку законодавчу захищеність іноземних банків, необхідність зміни судової системи і розширення прав кредиторів. Якщо всі ці реформи провести, то Україна знову набуде привабливість інвесторів, вважає пані Коробкова, і з нею важко не погодитися.

умови

Східноєвропейський досвід

Україна намагається пройти тим же шляхом, яким йшли Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина та інші колишні соціалістичні країни після падіння комуністичних режимів. Їх досвід доводить, що навіть в умовах економічної стагнації і ресурсної обмеженості зростання можливе. Для нього повинні бути створені здорові макроекономічні умови і відповідна законодавча база, і тоді неминуче настане оздоровлення, а приватні інвестиції потечуть рікою. Поки ж на Україні спостерігається єдине джерело зовнішніх надходжень – державні кредити, при повній відсутності участі інших, та й ті якось останнім часом … У першу чергу довіра повинна вселяти сама держава.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Top