Loading

Людям, котрі спостерігають українське життя з боку, може здатися, що життя тут, в общем-то, нормальна. У ресторанах і дорогих кафе великих міст сидять відвідувачі, вони щось їдять і п’ють, по п’ятницях вулиці заповнені машинами, серед яких чимало престижних іномарок, а в супермаркетах в годину пік товпляться покупці, що штовхають перед собою наповнені продуктами візки. Хто і звідки бере гроші, питати не прийнято, у кожного є свій спосіб зводити кінці з кінцями, але статистика вперто твердить про зниження платоспроможності. Це не дивно, роботи стало менше, ціни виросли, а зарплати залишилися колишніми. Поняття прожиткового мінімуму при всій своїй науковій обґрунтованості стає все більш абстрактною категорією.

Два мінімальних значення

З початку нового року український мінімальний прожитковий мінімум збільшено до 1330 гривень, ця сума в перерахунку за курсом становить приблизно 60 американських доларів, і навіть якщо прийняти за аксіому низький рівень цін (а це далеко не так), то і тоді кожному жителю найбіднішої країни третього світу ясно, що це дуже мало. Зарплата теж підвищена, її мінімальний розмір тепер досяг 1 378 гривень. Виходячи з цих двох показників складався бюджет поточного року, так що ніяких істотних поліпшень чекати не доводиться. У травні обіцяли підняти прожитковий мінімум на 69 грн., А в кінці року, можливо, ще на цілих 97, але за ці місяці багато чудес може статися: чи ціни виростуть до небес, або грошей на цю «допомогу» не вистачить. Або і те й інше одночасно. Плановане підвищення мінімальної зарплати настільки ж символічно і обмежується еквівалентом трьох-п’яти доларів. Втім, і курс важко передбачуваний.

мінімум

Як вважається МПМ?

Взагалі-то, все робиться по науці. Мінімальний прожитковий мінімум повинен враховувати можливість підтримки життєдіяльності при найскромніших запитах, без не те щоб надмірностей, а взагалі будь-якої було матеріальної форми радості. Наприклад, належить людині в день 260 грам картоплі, значить, ціна цієї кількості продукту, помножена на 30 днів, стане однією зі складових вартості його життя. Є також і потреби в речах тривалого користування, і міністрам з уряду точно відомо, що телевізор може служити 10 років, пральна машина – 15, а шкарпетки зношуються за два місяці. Зимова куртка носиться чотири роки, костюм п’ять років, ну і так далі, до найдрібніших подробиць. Це тільки здається, що вважати все це легко, на ділі та ж ціна телевізора відразу ж підскочила втричі, він же імпортний, а українських давно не роблять, і пральних машин теж. І все одно ця важка робота була зроблена, і результат отримано. Підсумкова сума – 1330 гривень. Якщо дохід людини менше хоча б на десятки, то він перетворюється на жебрака, а якщо рівно стільки, то нічого, проживе. Втім, якщо перерахувати уважніше, то з’ясується, що розділовий поріг цей розташований трохи на іншому рівні.

Комуналка, світло і газ

За цінами 2015 року вода при витраті на оного людини в 8 кубометрів (при самій що ні на є економії) разом з водовідведенням обійдуться в 82 грн. За вивезення сміття доведеться заплатити приблизно 12 грн. Квартплата в середньому тоді становила 33 грн. Що стосується газу, використовуваного для приготування їжі та опалення (якщо стоїть АГВ), то вартість кубометра становить 7,18 грн., Що при витраті в 9 кубів в грошовому вираженні утворює суму приблизно в 65 гривень. Електрика теоретично може «влетіти» в 36, але це навряд чи, реально нагоряє більше. І все це за розцінками, що діяли до 1 березня, тепер вони підвищені на чверть і більше, тому розрахунки досить приблизні і оптимістичні. Отже, загальна сума, що підлягає щомісячному віднімання з бюджету окремо взятого або живе в родині людини, досягла позначки 228 грн. Є можливість отримати субсидію, але нею не всі ризикують користуватися з різних причин. Уряд погрожує суворо стежити за додатковими доходами, а адже саме бабусі, які торгують насінням, зазвичай і стають жертвами боротьби з тіньовим оборотом.

зарплата

їжа

Це, власне, в даний час і є головна стаття витрат українців із середнім і нижче доходом. Незважаючи на відсутність міжнародних санкцій і доступ імпорту на ринок, обвалення цін не спостерігається, втім, картопля залишається цілком доступною, вона стоїть гривень п’ять за кіло, а треба її на місяць приблизно 8 кг. При мінімальному споживанні віх необхідних організму продуктів (скажімо, хліба 5 кг 200 г в місяць, а курятини – 1 кг) навіть побіжний підрахунок викриває лукавство офіційних даних. Якщо громадянин за тридцять календарних днів з’їсть всього 2,2 кг яловичини і 700 г свинини, то і це йому обійдеться в 171 грошову одиницю, хоча насититися все одно не вийде. Зате капусти лопай, скільки хочеш, 2,3 кіло обійдуться в 21 гривню, і цього на місяць вистачить. Загалом, принцип реального підрахунку простий, беруться мінімальні фізіологічно допустимі норми, що забезпечують харчову цінність, достатню, щоб людина не померла з голоду, і множаться на ціну конкретного продукту. Для довідки: організму в день необхідно 87,1 г білків, 98,4 г жирів і 388,1 г вуглеводів, інакше він захворіє, а можливо і помре через деякий час. Сумарна денна енергетична цінність їжі повинна бути не менше 2 709,8 кКал.

Виходить, приблизно, 1105 грн.

зарплата

транспорт

До речі, в сумі отримані дві цифри, що враховують витрати на комунальні платежі, електроенергію і газ плюс витрати на харчування вже склали тисячу триста тридцять-три гривень, тобто на троячку більше, ніж затверджений кабміном прожитковий мінімум. Як віртуальність стикується з реальністю, вже ясно. Ніяк. Але попереду є і ще одна обов’язкова видаткова стаття бюджету, а саме транспорт. При ціні проїзду на маршрутці в один кінець п’ять і більше гривень не кожен поїде на ній на скромно оплачувану роботу, це означало б втрату п’ятої або шостої (або сьомий, нарешті, але все одно «кусається») частини окладу. Тому краще на трамваї або тролейбусі, там поки півтори всього. Отже, три множиться на 24 робочих дня і виходить 72. У вихідні краще сидіти вдома або ходити пішки, але трохи, щоб не нагулювати апетит.

ціни

Одяг

Про неї вже коротко згадувалося вище, залишається лише додати, що послуги з ремонту людині, яка живе на прожитковий мінімум, практично недоступні. Лагодити взуття або підшивати штани доведеться самостійно. До речі, про всякі черевиках-черевиках, які стоять тепер приблизно 1700-2000 за пару, можна забути до кращих європейських часів, в реєстрі необхідного значаться лише кросівки (термін служби встановлено в три роки) і абстрактна зимове взуття (носиться п’ять років). Є сорочка, одна на п’ятирічку, і навіть плавки (10 років). І все одно, при всій убогості гардероба і при обліку його амортизації він в місяць обійдеться для чоловіка в 206 грн. а для жінки чомусь дешевше, 198 грн. Напевно, прекрасна половина українського населення носить речі акуратніше.

Гігієна та санітарія

Вже якщо людина платить за воду, то і мило йому потрібно, хоча б шматок на місяць, найдешевшого (6-7 грн.). Ще шампунь не зашкодить, грам 250, за тридцятку, вітчизняний (поки ще є). Зубної пасти тюбик – гривень 15, ну і пральний порошок, самий простецький – 16. Чоловікові ще і леза для гоління б, дорогі вони, але не ходити ж, як прем’єр-міністр, зі щетиною, тим більше що для неї взагалі потрібен спеціальний триммер. Загалом, ще десь 70-80 вийми та поклади. Стригтися можна рідше, не раз в місяць, а півраза. У сенсі, раз в два місяці. А краще в три. Найдешевша зачіска сьогодні стоїть тридцятки. Як бути жінкам, взагалі незрозуміло, хоча все одно сумно. Що стосується ліків, то краще взагалі не хворіти. Анальгін ось недорогий дарницький, гривень сім, ще мукалтин від кашлю, зеленка і перекис. Все інше коштує стільки, що всяку ділову підрахунки втрачають сенс. Як і попередні, втім. Загалом, здоров’я з гігієною – це сотка в місяць, якщо здоровий.

мінімум

Інші витрати

Теоретично людині потрібні також ще і всякі інші необхідні в господарстві речі, такі як тарілка, вилка, ложка, кружка, простирадла, рушники та багато чого ще. Але все це в українських громадян збереглося в основному з кращих часів (іноді радянських ще), тому, з огляду на тимчасовий (як обіцяють) характер труднощів, можна поки обійтися тим, що є. На всякі раптово виникають обставини, що вимагають непередбачених витрат, бідні люди позичають у друзів і сусідів, а потім віддають довго і важко, зменшуючи статті витрат до нуля. Життя коштує дорого, але ще дорожче обходиться смерть, яка очікує, втім, кожного, незалежно від соціального статусу або достатку. На цій песимістичній ноті і доводиться завершувати нехитрий арифметичний розрахунок можливостей мінімального прожиткового мінімуму, встановленого на (патріоти люблять говорити «в») України.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Top