Loading

Заради цього, власне, як з’ясувалося, і починався Майдан. Ні, якби тим, хто стояв морозними днями і ночами на київському майдані Незалежності, сказали б, що всі жертви приносяться в ім’я можливості їздити в Євросоюз без візи, вони напевно в своїй більшості образилися б. “Та ні! – сказали б учасники протесту, – ми тут страждаємо і б’ємося з міліцією зовсім не тільки для цього, а взагалі добиваємося свободи і світлих ідеалів. Нам потрібно стати частиною Європи, жити по закону і справедливості, а не так, як зараз, в злиднях і неправді “. Але вийшло в результаті, що з усього широкого спектра мрій реальним залишився лише безвізовий режим з ЄС, так і той поки що тільки в перспективі.

ес

цілі майдану

Ще метою Майдану проголошувалося підписання договору про асоціативне членство, вступ в НАТО і безпосередньо в Євросоюз. В Північноатлантичний Альянс увійти відразу не вийшло, там вимоги високі, і, як виявилося, не всі країни, вже складаються в ньому, їм відповідають. Євросоюз відразу ж оголосили далекої перспективою, там ще серйозніше, ніж в НАТО, потрібні стандарти за розміром ВВП на душу населення та інші макроекономічні мудровані параметри, а з ними туго було ще при Януковичі. Була надія, що все якось відразу налагодиться, але вона не збулася. Членство асоціативне підписали, та толку від нього замало, експорт чомусь не виріс, від імпорту теж мало пуття, долар дорогий, і навіть дешеві, за європейськими мірками, товари українцям не по кишені виявилися. І ось залишився безвізовий режим. Звучить приємно, але щось і з ним не ладиться. Не дають його. Умови ставлять. Мало цим європейцям жертв, принесених в ім’я дружби і єдності з ними. Не оцінили.

режим

Як було раніше?

Так, власне, так, як зараз. Щоб в’їхати в будь-яку країну Євросоюзу потрібно піти в консульство, вистояти недовгу чергу, заплатити невелику суму в касу і отримати заповітний штамп або особливу вклейку з голограмою. Грошей багато це не варто, а якщо врахувати, що за них можна де-небудь в Парижі або Римі випити чашок п’ять-шість кави за столиком вуличного кафе, то і зовсім дрібниця. А якщо цих двадцяти-тридцяти євро в кишені немає, то й потикатися на Захід не слід, там зараз є кому ходити з порожніми кишенями і без українців. Ще потрібно пред’явити банківську виписку і готівку, щоб довести свою здатність жити якийсь час в ЄС і, взагалі, що ні жебрак. Це справа нехитре, турагентства за скромну плату все влаштовують. Хто хотів з’їздити в Європу і міг собі дозволити хоча б автобусний тур, той уже це зробив. А хто не встиг або не міг, тому це найближчим часом не світить. Часи почалися важкі.

віза

Кому потрібен безвізовий режим

Якщо так розібратися, за великим рахунком спрощення і так невеликих формальностей вигідно було в першу чергу тим, хто їздить за кордон на заробітки, зацікавлений в можливості часто повертатися на батьківщину і відбувати назад, відвідавши родину. Багаторазове перетин кордону в цьому випадку стає дорогим, майже кожен раз потрібна віза. В основному влаштувалися працювати в Польщі, Чехії, Словаччини та інших колишніх соцкраїнах жителі Західної України. Вони, звичайно, там не лекції в університетах читають, а на підсобних роботах трудяться, найчастіше сільськогосподарських чи будівельних. Хтось прилаштувався вдаліше – сантехніком чи плиточником, але це рідше. Коли почалася війна, тобто АТО, жителі західних областей якось відразу роз’їхалися по закордонах, причому віза, необхідна для цього, на заваді не стала. Загалом, і для них вона не на першому місці серед життєвих пріоритетів, просто жителям Ужгородської, Львівської або Івано-Франківської областей вона була потрібніша, ніж одеситам або харків’янам, наприклад.

Пакет документів для безвізового в’їзду

Більшість підтримали Майдан українців кілька ідеалізовано уявляли собі безвізовий режим. У їхньому розумінні він означав можливість піти в залізничну касу, купити квиток, бажано плацкартний, він дешевше, а краще в загальному вагоні, показати паспорт, і все, на наступний день – здрастуй Європа! Вони не бажали і слухати тих, хто знав гірку правду. Потрапити в Париж чи Берлін після ймовірного (це ще бабуся надвоє сказала) введення обіцяного режиму стане чи не простіше, а складніше. Мало купити квиток, потрібно ще надати пакет документів, який підтверджує багато різних фактів, аж ніяк не очевидних. Європейська бюрократія (а вона там ой яка) хоче бути впевнена, що впускає в Союз не якогось ніщеброда (ку), а забезпеченого громадянина, який не стане по приїзді просити милостиню, ночувати на парковій лавочці або, не приведи Господь, красти або грабувати. Потрібно і підтвердження місця проживання, і відомості про доходи (реальних) і багато чого ще …

режим

П’ять європейських вимог

Так як безвізовий режим залишився єдиним потенційним досягненням нової київської влади, то на нього робиться особливий наголос, його просто необхідно домогтися, навіть якщо він особливо нікому вже потрібен. Інакше рапортувати буде зовсім нема про що. Але ЄС теж не ликом шитий і кому попало таку пільгу не дає. Ще 18 грудня минулого року на сайті Єврокомісії був опублікований список п’яти додаткових (!) Умов набуття цього самого режиму, якого окрім України ще алчут отримати дві країни, які стоять в черзі попереду, Грузія і Косово. Ось ці вимоги:

– створення спеціальної антикорупційної прокуратури та бюро з тією ж назвою (всі разом – Національне антикорупційне бюро) не пізніше 1 березня 2016 року;

– зміна закону «Про прокуратуру» для створення умов незалежної роботи зазначеного бюро;

– законодавче закріплення права держави піддавати арешту майно корупціонерів і конфісковувати його;

– включення витрат на вищевказані заходи до державного бюджету;

– введення електронного декларування доходів і кримінальної відповідальності за неправдивість наданих відомостей.

Навіщо щось цей список Петру Порошенко передав через соціальну мережу Facebook депутат Сергій Лещенко (БПП). Прочитати його президент міг би і сам.

ес

Виконання вимог ЄС

Це виявилося непросто. Перші три закони прийняли майже відразу, але з кримінальною відповідальністю за спотворення розмірів доходів депутати вирішили почекати ще рік, напевно, щоб підготуватися. З НАПКА (Національним агентством з протидії корупції) теж не відразу все склалося, мабуть, виникли труднощі з пошуком відповідних кадрів, ще потрібно хоча б трьох десь знайти. Всі закони, що вдалося прийняти, спікер Гройсман підписав і відправив президентові. Ще потрібно завізувати четвертий закон про електронне декларування. Загалом, всього один пункт списку залишився, як тільки його узгодять в ході консультацій з Єврокомісією, так буде все. Влітку цього року вже можна пакувати валізи для поїздки в ЄС. Так обіцяють …

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Top