Loading

У київському посольстві США очікуються зміни, причому на самому верху. Джеффрі пайеттах переводять в Грецію, там, звичайно, немає того масштабу діяльності, що на Україні, але зате набагато спокійніше. На його місце призначено жінку, Марі Йованович, дипломат досвідчений і енергійний. Зараз аналітики ламають голови над сенсом цієї перестановки, адже в Державному департаменті просто так нічого не роблять …

Йованович

Чому пішов Пайетт?

Перша ж приходить на розум версія про те, що роботою Джеффрі пайеттах в Києві незадоволені, не витримує самої швидкої критики. Якби він і справді не впорався з покладеними на нього завданнями, його навряд чи відправляли б послом в Грецію, країну не настільки складну, як Україна, але і явно непросту. Йому доведеться в Афінах курирувати безліч питань і вирішувати протиріччя, викликані конфліктами з Туреччиною навколо Кіпру та іншими проблемами, начебто двосторонніми, а насправді безпосередньо стосуються американських інтересів в регіоні. Та й біженці теж – справа хоч і європейське, але як тут без США? Пайетт зайняв покидає пост в кінці 2013 року, і пояснювати його прибуття з хронологією Майдану простим збігом ніхто навіть не намагається. Діяв він завжди дуже прямолінійно, дохідливо пояснюючи прийшов після перевороту українському керівництву зрозумілою для нього мовою нагальні завдання. Він обіцяв підтримку США і недвозначно закликав до конфронтації з Росією, та такий, щоб шляху назад не було. Навіть попри те, що всю важку підготовчу роботу вже зробив до нього попередник Джон Теффт, Пайетт, ймовірно, просто дуже втомився, ось його і відпустили.

Україна

Кар’єра дипломата

Йованович народилася в Канаді в 1958 році, в родині слов’янського походження. Батьки, вихідці з Росії та Сербії, викладали в школі Kent School, вони були філологами, батько спеціалізувався на руссом мову та літературу, мати вчила німецькому. Віросповідання, очевидно, православне, інакше Марі не змогла б стати хрещеною матір’ю сина свого бішкекського тренера по дзюдо Лариси Мазур (цей вид єдиноборств – велике захоплення американського посла). Дипломатка має за плечима дві вищі освіти, американське (Прінстон), і російське (інститут імені А. С. Пушкіна). Крім цього вона закінчила Національний військовий коледж, отримавши ступінь магістра. Російською мовою володіє практично бездоганно. Починала трудову кар’єру в рекламному агентстві в Нью-Йорку. На дипломатичній службі з 28-річного віку. Україна не перша країна, де довелося працювати Йованович, вона побувала в Сомалі, Британії, Росії, Канаді, Киргизії та Вірменії. У Києві вона теж не вперше.

Україна

Український досвід

Восени 2002 року у всіх на слуху був скандал з так званими плівками Мельниченка. Записи, зроблені співробітником охорони президента Кучми, начебто як свідчили про багатьох зловживаннях влади, таких як вбивство журналіста-правдолюба Гонгадзе і поставки бойових машин «Кольчуга» Іраку в порушення міжнародних санкцій. До сих пір немає чіткої відповіді на питання про справжність магнітофонних аудіофайлів, так як до відповідальності українського президента так ніхто і не привернув, а мобільних ЗРК не виявлено і після падіння режиму Хусейна. Але важливо те, що саме Марі Йованович абсолютно безапеляційним тоном стверджувала, що у держдепу є доказ продажів техніки, і не тільки у вигляді матеріалів, наданих Мельниченко, а й інші. Це виявилося, висловлюючись пом’якшено, не зовсім так, і дипломату після викриття в неправдивості варто було б принести офіційні вибачення, або подати у відставку. Але ні того ні іншого Йованович не зробила. Вона під керівництвом тодішнього посла США в Україні Карлоса Паскуаля ретельно працювала над подальшим розхитування позицій Кучми, і ця команда добилася успіху в 2004 році. Це назвали «Помаранчевою революцією»

Україна

Киргизька революція, невдала

Приблизно рік після першого Майдану Марі Йованович працювала в США, в апараті держдепу, а в 2005 році її чекало нове призначення. У екзотичної для американців Киргизії починала вирувати «Тюльпанова революція», організована за прямої участі посла Стівена Янга, на зміну йому і направили дипломатичну робітницю, яка дістала український досвід. Їй вдалося хоч на час «законсервувати» ситуацію, хоча пізніше, через два роки після того, як Марі поїхала з Киргизстану, всі попередні досягнення були змарновані. У 2010 році після успішної спроби ще однієї, на цей раз «динної» революції, до влади за підтримки посла США Татіани Гфеллер (теж жінки, природно) прийшла команда нових демократів під керівництвом Рози Отунбаєвої. Але довго ця ідилія не тривали, вже через рік її змінив новий президент Атамбаєв, він закрив авіабазу США «Манас» і ввів Киргизію в ЄЕС, тобто в російську сферу впливу.

посол

Три роки в Вірменії

Цей період можна віднести до самим непродуктивним в кар’єрі Йованович. Вона розвинула титанічну активність, спілкувалася зі студентами, представниками опозиційної демократичної, тобто прозахідно налаштованою, громадськості, закликала «перевернути гори» і вказувала на тих, хто хоче залишити їх чомусь на місці. Вона вела мовлення, що необхідні фундаментальні зміни, обіцяла допомогу наймогутнішої держави у світі, але все без толку. Загалом, не вдалася ще одна «кольорова». У 2011 році Йованович повернулася в США. Знову Державний департамент, нудні коридори і кабінети, очікування справжнього справи. І ось воно. Україна.

посол

Дипломат нової формації

Зовсім недавно, років десять-двадцять тому, прагнення деяких американських дипломатів вникати в особливості менталітету жителів країн, в яких вони працювали, не заохочувалися. Очевидно, що в Державному департаменті вважали, що занадто глибоке проникнення в чужу для них культуру, знайомство з громадянами та їхніми звичаями може викликати симпатії, а від них уже й до втрати лояльності до проведеного державою курсу недалеко. Однак ця політика останнім часом круто змінилася. Американські дипломати охоче беруть участь в релігійних обрядах, знають письменників, поетів і художників, часто прекрасно володіють мовою країни, в якій працюють, намагаються розібратися в місцевій національної психології. Ось Йованович – дипломатичний працівник нової формації. Десь у Вашингтоні, округ Колумбія, зрозуміли, що час діяти грубо пройшло. Тепер потрібна тонка робота. Особливо при ліквідації наслідків чиїхось невмілих дій.

Головна задача

Природно, в Держдепі просто так нічого не роблять, і якщо прийнято рішення про заміну посла, то перед новим представником стоїть завдання, для попередника з якихось причин нерозв’язна. Просто з етичних міркувань того ж пайеттах було нелегко, а може бути, і зовсім неможливо пояснити керівництву України, що те, що раніше було обіцяно, виконуватися не буде. І що умови «Мінська-2» якраз, навпаки, виконувати доведеться. І вибори проводити, з якими завгодно застереженнями, але теж потрібно. І ось так, дивлячись прямо в очі, сказати такі слова попередній посол не може, це ясно, адже це ж він їх сам приручав. По всій видимості, хоча б тільки для цього Йованович приїжджає до Києва. Адже якби йшлося про якусь нову революцію, то явно послали б не її, а хоча б того ж Теффта. У неї ж до сих пір нічого такого не виходило.

Україна

Що зміниться?

Нічого. Будь-дипломат, в тому числі і самий неабиякий (в число таких Марі Йованович, безумовно, входить, вона талановита по-своєму), – лише солдат, або, в крайньому випадку, офіцер зовнішньополітичної служби. Його справа виконувати накази, а не обговорювати їх. А політичний курс визначають зовсім інші люди.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Top