Loading

18 червня засоби масової інформації повідомили про те, що міністр оборони Росії прибув в Дамаск. Про програму перебування Шойгу в Сирії повідомлялося лаконічно: зустрівся з президентом країни, обговорив подальшу боротьбу з тероризмом, відвідав авіабазу «Хмеймім», поспілкувався з особовим складом. Все це, безумовно, мало місце, але зрозуміти, наскільки серйозні цілі ставила поїздка, можна, лише оцінивши значущість попередніх їй подій.

Шойгу

Чи повинен Асад піти?

Американської керівництво вважає, що нинішній президент Сирії повинен бути відсторонений від влади. Держсекретар Керрі навіть висловився про якийсь «не безмежні терпіння», причому адресував цей товстий натяк на адресу Москви. Втім, він дещо пізніше уточнив, що це була не загроза, а просто вираз стурбованості, а так, взагалі, потрібно, щоб глава злочинного режиму поніс заслужену кару і бажано прямо зараз. Тоді і з ІГІЛ буде набагато простіше боротися. Адже диктатор Асад явно не та людина, яка зможе. І все в такому дусі, досить миролюбний. У Кремлі не заперечують начебто і навіть вказують на те, як повинна відбуватися зміна режиму в Сирії. Після перемоги над «Ісламським державою», в Росії забороненому, як відомо, і звільнення всієї території країни сам народ і вирішить, чи буде Башар Асад президентом чи ні. Саме так, демократично і вільно. Чомусь у Вашингтоні, округ Колумбія, цей варіант комусь не подобається. Однак позиція Росії залишиться незмінною, і для того щоб це зрозуміли всі, в Дамаск прилетів сам міністр оборони, що здивувало навіть Асада, який чекав приїзду когось із керівників військового відомства рівня начальника Генштабу.

візит

9 червня, Іран

Найбільш важливими союзниками Сирії в боротьбі з ІГІЛ вважаються Росія і Іран. Саме Тегеран і Москва зацікавлені в збереженні державності в цій країні. Якщо президент Асад не втримав би влада, весь регіон мав шанси зануритися в морок хаосу. Подібно до того, як говорити про Лівії сьогодні можна лише дуже умовно, так і Сирія перетворилася б в поле битв окремих сил, більш-менш екстремістських. У Росії свої геополітичні інтереси в регіоні, а Ірану і сам Аллах велів подбати про порядок у сусідній країні, адже вогонь війни має властивість поширюватися дуже швидко. Зовсім недавно Шойгу літав в Тегеран і там спілкувався зі своїм іранським колегою Хосейном Дехганом і сирійським теж, Фахдом Джасемом аль-Фрейдж. Напевно, так просто співпало, що три міністри зустрілися. Про що вони говорили, можна здогадуватися: швидше за все про військово-технічне співробітництво, ну і обстановці в Сирії, звичайно.

сша

Хто такі дипломати?

Вважається, що люди, які працюють у зовнішньополітичних відомствах різних країн, володіють унікальними здібностями. Всякі посли, консули, аташе і навіть рядові співробітники дипломатичних установ зазвичай здатні делікатно, але твердо проводити лінію своєї країни за кордоном. Вони користуються для цього різними витонченими прийомами, добувають цінну інформацію самими хитромудрими способами і домагаються цілей витонченими методами. Для справжнього дипломата війна – це катастрофа, якщо вона починається, значить, він погано працював. Сила його не в бомбах і ракетах, а в знанні і слові.

Шойгу

Незвичайні американські дипломати

У всьому світі вважається так, а ось в США на це дивляться інакше. 51 чиновник Держдепартаменту (це такий американський аналог нашого МЗС) підписав лист на адресу президента Обами із закликом до бомбардувань позицій Сирійської армії, та й Дамаска заодно. Глава відомства Джон Керрі замість того, щоб звільнити авторів звернення за профнепридатність, назвав цей опус «важливою заявою». По суті, зовнішньополітичний орган США визнав своє безсилля і висловив прагнення до війни. Приїзд Шойгу в Дамаск ще раз підтвердив крайню проблематичність такого підходу. Як-не-як, а в країні розгорнуто російські системи ППО, значить, безкарно бомбити Сирію не вийде. А виконувати ризиковані місії американські льотчики дуже не люблять, у них алергія на це ще з часів В’єтнаму.

Шойгу

«Росіяни не тих бомблять»

У південній частині країни, в районі населеного пункту Аль-Танф 16 червня під удар сил ВКС РФ потрапили загони деяких повстанців, які вели бойові дії явно не проти ІГІЛ. Цей факт викликав бурхливий протест з боку США. На місце операції навіть була вислана пара перехоплювачів, але американські льотчики, очевидно, не дуже поспішали, та й паливо чомусь закінчилося. Їх по-людськи зрозуміти можна, хіба мало що може траплятися в небі чужої країни над територією, контрольованою незрозуміло ким. Тому було заявлено про невдалу спробу вийти на зв’язок і повернення на базу. Тим часом російські літаки спокійно відбомбилися, потім повернулися і повторили удар. Американці образилися і направили протест, в якому висловили невдоволення. Загалом, щоб таке більше не повторювалося. Виявляється, це були їхні загони, в сенсі, вони їх підтримували. Це була помірна опозиція.

Шойгу

Так кого ж розбомбили?

Звинувачення в цілеспрямоване знищення російською авіацією борців за демократію в Сирії звучали вже багато разів. Власне, Москва неодноразово пропонувала вихід з цієї ситуації, логічний і простий. Досить просто вказати на карті, де саме дислокуються з’єднання помірної опозиції, підтримують перемир’я. І американське командування, довго відмовлявся від цього заходу, нарешті, пішло назустріч. Дані про розміщення дружніх їм сил були надані. Російські літаки туди не літали, бомба не кидали. До помірних повстанців від точки удару, якщо вірити картам, триста кілометрів. Як вони туди потрапили? І вони це?

Питання складне. Судячи з усього, польові командири, як під час будь-якої громадянської війни, часто діють на власний розсуд, приєднуючись поперемінно до різних сторін конфлікту. Відстежити, хто сьогодні за кого воює, практично неможливо.

Шойгу

Узгодження операцій із західного коаліцією

З приводу бомбардувань сил помірної опозиції була проведена відеоконференція американських і російських командирів. Які її результати, не зовсім зрозуміло – було повідомлено, що обговорили ситуацію, і все. По всій видимості, інцидент вичерпано, претензій у командування сил США в регіоні більше немає. Разом з тим наголошено на необхідності оперативного обміну інформацією, яка, як з’ясувалося, не завжди відображає реальність. Російські ВКС і так практично завжди попереджають війська західної коаліції про плани з нанесення ударів, але не завжди отримують дані про те, де знаходяться підтримувані нею загони. Втім, ці питання повинні вирішуватися на рівні оперативного командування, без участі Міністра оборони РФ.

інші проблеми

Шойгу обговорив з Асадом питання збільшення військової допомоги Сирії. Останнім часом мали місце як мінімум два льотних пригод, в яких потерпіли крах літаки ВПС САР. Головна причина – технічна зношеність авіапарку, що складається в значній мірі з зразків, випущених ще в СРСР, старі МіГ-21 не витримують інтенсивного навантаження. Приділено увагу було і гуманітарних питань, – на територіях, контрольованих ІГІЛ, місцеве населення відчуває тяготи і біди, і йому необхідна допомога. Разом з тим, експерти очікують, що удари сирійської армії по позиціях «Ісламської держави» незабаром після візиту Шойгу посиляться. Країна з карти світу не зникне, припускати це є всі підстави. Але ж зовсім недавно були з цього приводу великі сумніви …

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Top