Loading

Україна є великим виробником електроенергії, це факт. Галузь в даний час в стані не тільки забезпечувати власну країну, а й пропонувати цей специфічний товар на експорт. Однак це положення на енергетичному ринку вимагає постійних капітальних вкладень, навіть якщо мова йде не про зростання, а про підтримку певного рівня продуктивності. Але справа не тільки в економічній складовій. Питання стоїть про підтримку цілої системи в безпечному стані. Загроза виходить від високотехнологічної ядерної галузі, в якій якщо щось станеться погане, то погано буде не тільки Україні, але і багатьох інших країн, близьким і далеким.

АЕС

Безпека

Жити в Україні небезпечно. Це твердження не голослівно, воно засноване на індексі, який привласнив країні Сіднейський університет. Можливо, що австралійські фахівці і нагнали зайвого мороку, поставивши «Европейське державу» на 156 місце (з 182 можливих), вище Судану і нижче Центральноафриканської Республіки, але це висновок не оскаржене, до того ж цей самий Global Peace Index узагальнює відразу кілька об’єктивних критеріїв , серед яких рівні конфліктів (зовнішніх і внутрішніх) і техногенні показники безпеки. Загрозу для звичайних обивателів, на думку соціологів з Сіднея, становлять не тільки люди, безконтрольно володіють зброєю і боєприпасами, хоча таких все більше, але і атомні електростанції. Цій проблемі в даний час світова і європейська громадськість, зайнята контролем дотримання Мінських домовленостей, не приділяє належної уваги.

енергетика

Атомна енергетика України

На території України працюють чотири АЕС. Було п’ять, але Чорнобильська зі зрозумілих причин не береться до уваги. Всього на них експлуатується 15 енергетичних блоків, що включають реактори і системи генерації. Сумарна потужність 13835 мегават. Список українських блоків і атомних електростанцій виглядає наступним чином:

2 енергоблоки на Хмельницькій АЕС;

4 енергоблоку на Рівненській;

3 енергоблоку на Південно-Українській;

6 енергоблоку на Запорізькій.

На вигляд все солідно. На ділі вся ця система, що називається, дихає на ладан. Тепер докладніше.

Westinghouse

Неприємності Запорізької АЕС

Для визначення надійності роботи складної технічної системи фахівці, як правило, використовують таке поняття, як напрацювання на відмову. Цей параметр зрозумілий і означає часовий проміжок між виникненням нештатних ситуацій. Нижче наведено список надзвичайних подій на українських АЕС з осені позаминулого року. Для прикладу найкраще взяти найпотужнішу станцію, Запорізьку, хоча на інших ситуація не краща.

29.11.14 – 3-й енергоблок в четвертий раз за 2014 рік відключений в аварійному режимі через коротке замикання.

28.12.14 – блок № 6 вийшов з ладу, пошкоджено генератор.

18.07.15 – перший блок відключений, спрацював аварійний захист електроприводу насоса, який здійснює охолодження активного контуру.

11.04.16 – 6-й енергоблок відключений, сталася розгерметизація газової системи турбогенератора.

02.05.16 – 4-й енергоблок відключений, причина та ж.

18.05.16 – знову 4-й блок, на цей раз вийшов з ладу розрядник однієї з фаз трансформатора.

АЕС

У ЗМІ неодноразово просочувалася інформація про приведення військ у стан підвищеної готовності, збільшенні радіаційного фону та інших насторожують явищах, але всі ці повідомлення спростовувалися.

АЕС

Пожежа на Південно-Українській АЕС

17 січня минулого року ЗАЕС загорілася. Вогнище було невеликим, сто квадратних метрів, але його гасили 125 співробітників МНС і 16 машин. Про те, що саме запалало, не повідомлялося. Таке трапляється, і якщо все рятувальні та відновлювальні роботи проведені з дотриманням регламентів, то на подальшу експлуатацію об’єкта це ніяк не впливає. Однак в даному випадку наслідки були, висновок Державної інспекції ядерного регулювання від 15 травня 2015 року забороняло подальшу роботу станції, ліцензію ця служба не продовжила. Це не завадило запуску відремонтованого енергоблоку в кінці минулого року. Так ось, уже в лютому 2016- го 3-й блок знову «вилетів», аварійно підвищився рівень теплоносія, відмовив регулятор рівня.

23 березня цього року Південно-Українська атомна електростанція зупинилася. Всі три її блоку.

енергетика

Економіка чи політика?

У тому, що технічне обслуговування наднебезпечних об’єктів ведеться в умовах системної фінансової кризи в країні в «економ-режимі», немає нічого дивного. Грошей хронічно не вистачає, це не таємниця, про це кожен день говорять по телевізору, і навіть будь-яка надія перехопити в борг підноситься як вища нагорода державного керівництва. Це ще півбіди, але справа в тому, що технологічна складова приноситься в жертву сумнівним політичних міркувань. Ще за часів Ющенка неодноразово декларувалося прагнення закуповувати тепловиділяючі елементи не в Росії, а в Америці. Це начебто, за словами президента, забезпечувало енергетичну незалежність. Проблема полягала в тому, що ядерне паливо, виготовлене в США, не підходило для АЕС, побудованих за часів СРСР. Воно гарне, просто інше. Ющенко вистачило кмітливості укласти з американцями в 2008 році контракт на поставку ТВЕЛів, практично непридатних для українських станцій. Потім, через 5 років, стався другий Майдан, який змінив все життя країни. А незабаром фірма Westinghouse Electric Company, USA, зробила чергову пропозицію.

Westinghouse

американська підприємливість

У Чехії «Вестінгауз» вже намагалася продавати своє паливо в 1996 році. Ця фірма користується заслуженою і солідною репутацією, кожен п’ятий ТВЕЛ в світі випускається на її виробничих потужностях, половина продукції поставляється в Євросоюз. АЕС «Темелін» теж планувалася до переходу на американське паливо, але після кількох невдалих експериментів, що призвели до пошкоджень в робочих зонах реакторів, від цієї думки було розсудливо вирішено відмовитися. Але інженери-ядерники з Westinghouse не сумували, вони вирішили створити американські аналоги випускаються в Росії ТВЕЛів і пропонувати їх поки для паралельного використання, з перспективою повного витіснення конкурентної продукції. Полем для сміливих експериментів була обрана Україна. Політична ситуація тут якраз дозріла. Та й країна така, що не шкода, якщо що.

Westinghouse

«Паленої» американські ТВЕЛи

Американські тепловиділяючі елементи були дуже схожі на російські, але щось в них все ж було не так. У 2012 році на Південно-Українській АЕС сталася низка технічних збоїв, після яких паливо з реакторів довелося спішно витягувати. Якщо вірити віце-президенту фірми Westinghouse Майку Керстен, то українські ядерники пошкодили елементи, завантажуючи їх в реактор. Потім виявилося, що справа не в фахівцях. Тоді в США провели модернізацію палива і вже оновлені ТВЕЛи зарядили в третій енергоблок Южно-Української станції. Арсеній Яценюк, колишній тоді прем’єр-міністром, тріумфував, представники американського виробника теж не приховували радості в передчутті нового ринку збуту. Саме після цього свята і сталася аварійна зупинка станції. Її вивели з ладу тепловиділяючі збірки WR в кількості 83 штук, що представляють собою по суті «палену» копію російських ТВЕЛів. Виявляється, на таке здатні не тільки китайці.

АЕС

перспективи

Українська атомна енергетика, як і будь-яка інша технічна система, має певний і обмежений термін експлуатації. У деяких випадках він уже вичерпаний (наприклад, в паспорті першого енергоблоку Запорізької АЕС стоїть дата 23 грудня 2015 року, другого – 19 лютого і т.д.), в інших він ще далекий, але самі «молоді» реактори (на Хмельницькій і Рівненській станціях) підлягають зупиненню в 2035 році. Поки допуски продовжують, але це не означає, що проводяться якісь роботи по оновленню, все набагато простіше – підписують папірець, і порядок. Ризиковані експерименти аж ніяк не сприяють тривалої справній роботі, вони в кращому випадку призводять до аварійних ситуацій, які поки вдавалося локалізувати. Про те, що може статися, якщо коли-небудь автоматика не спрацює, навіть думати не хочеться …

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Top