Loading

До питання національного суверенітету над Кримським півостровом українську владу ставляться вкрай болісно, ​​при кожному зручному випадку демонструючи свою непохитність. Приводів за останнім часом стає все більше, в колишню автономну область без дозволу Києва їдуть не тільки російські громадяни різних рангів, а й депутати європейських країн, що кожен раз викликає офіційні протести, число яких вже цілком можна порівняти з кількістю знаменитих китайських попереджень часів Корейської війни, останніх і серйозних. Але ось в скандальний процес втрутився кандидат на пост президента США, і ситуація ще більше ускладнилася.

Крим

історичний прецедент

Щось подібне сталося в 1967 році, коли ЦАХАЛ наносив нищівної поразки Єгипту, і в цей момент зовсім несподівано інтереси США і СРСР, які допомагали ворогуючих сторін, збіглися. Обидві країни не бажали повного розгрому АРЄ, і Генрі Кіссінджер в телефонній розмові з послом Дініцем прямо заявив, що Америка не буде починати третю світову війну через Ізраїль. Він пригрозив заморожуванням військову допомогу, і Тель-Авів відступив.

Приблизно в тому ж дусі 1 серпня висловився і Дональд Трамп, тільки на цей раз в прив’язці до теми російсько-українських відносин.

Трамп

гіпотетична ситуація

Незважаючи на те що мова перед виборцями в Огайо не містила ніяких особливо сенсаційних положень, а позиція кандидата по відношенню до Москви давно відома – пропонується відновлення нормальних відносин на основі рівноправності і взаємної врахування інтересів наддержав, реакція не забарилася. Навіть нині проживає в США екс-прем’єр Яценюк не втримався від зауважень – і за формою, і за змістом образливих. Втім, Трамп мав на увазі лише безперспективність намірів повернути півострів до складу скривдженої країни силою. По суті, його висловлювання про те, що така спроба може покласти початок глобального конфлікту, описує дуже гіпотетичну ситуацію, при якій ВСУ зважаться на штурм Перекопу, що навряд чи відбудеться. А якщо таке й станеться, то ймовірність того, що війська НАТО стануть проливати кров десь під Вірменському або Джанкоєм, теж можна оцінювати вкрай низько. Так що цю частину передвиборчого виступу кандидата в президенти можна віднести до розряду фантастики.

Крим

Ставлення кандидата до територіального спору

Небажання Америки брати участь в передбачуваній україно-російській війні зрозуміло і не потребує коментарів, тим більше що, якщо вірити офіційному Києву, вона давно вже йде. Раз США не втрутилися відразу, то і тепер, коли на півострові розгорнуті серйозні оборонні системи, про це не може бути й мови. Але Трамп пішов далі і висловив готовність розглянути питання визнання російської приналежності Криму в разі своєї перемоги в президентських перегонах. А чому б і ні? Адже США як держава утворилися, в кінцевому рахунку, в 1783 році, після перемоги над Британією у війні за незалежність, тобто за своєю суттю батьки-засновники були справжнісінькими сепаратистами. І кому, як не американцям, розуміти, що воля жителів важливіше будь-яких міркувань про непорушність кордонів і інших химер сучасного світу, до яких сам Захід ставиться не завжди дуже вже уважно. А в тому, що кримчани самостійно вирішили, в якій країні їм жити, Трамп, мабуть, не сумнівається. Хоча питання це обіцяє вивчити більш детально.

Крим

Чому поїздки засуджуються?

Кількість офіційних нот, отриманих посадовими особами, парламентаріями і чиновниками (переважно відставними чомусь) різних країн, посміли відвідати Крим, давно обчислюється десятками. Виникає цілком закономірне питання про те, чому Київ так сильно заперечує проти подібних візитів. Адже якщо, як щодня запевняють українські ЗМІ, на півострові дійсно масово порушуються права людини, населення угнетено і залякане, в магазинах божевільні ціни, туристичний сезон зірвано, татари знедолені і позбавлені можливості розмовляти на рідній мові і взагалі відбуваються різні неподобства, то, навпаки, шлях їдуть і подивляться на все це.

Крим

А потім депутати повернуться до себе в свої країни і розкажуть про звірства окупантів. А якщо соврут, то їх можна викрити, але чим більше буде таких візитерів, тим це складніше. Так чому ж не можна? Навіщо народних обранців з дружнього Євросоюзу лякають санкціями і забороною на в’їзд в Україну протягом якогось кількості років і іншими карами?

Маріані

Чим Трамп відрізняється від Обами і Клінтон?

Америка далеко, і хоча втручання цієї наддержави в українські події досить сильно, але воно якесь стороннє. Введення санкцій проти РФ США не зашкодило, більш того, вони мають досить виборчий характер, як у випадку з ракетними двигунами, які так і продовжують закуповуватися за хороші гроші і з великою часткою прибутку. До речі, принципова відмінність підходів до українського кризи у Трампа і Обами (та й Клінтон теж) полягає у ставленні до ролі світового жандарма. Якщо нинішній президент щиро вважає, що Америка повинна керувати всім світом, декларує цю думку і діє в її ключі, то претендент-скандаліст дотримується думки, що воно того не варто. Трамп, по суті, хоче відродити промислово-сільськогосподарське і технологічне велич країни, яке зараз замінено всесиллям спекулятивного капіталу. Він прихильник класичної «фордовськой» Америки, створеної працьовитими і заповзятливими людьми завдяки свободі приватної ініціативи. Він не хоче нав’язувати всьому світу свою волю авіаносцями і бомбардувальниками, не бажає влаштовувати «кольорових революцій» і «керованого хаосу», народжуючи ненависть до Америки і американцям. А європейці нехай самі вирішують свої проблеми. По крайней мере, він так говорить. Наприклад, під час візиту до Шотландії Максу Фостеру, кореспонденту CNN. За такі думки українські ЗМІ назвали його різними образливими словами, серед яких «маргінал» і «клоун» – ще не найгрубіші.

Крим

Гості та їх враження

До Криму вже приїжджали окремі депутати європейських країн, і індивідуально, і цілими делегаціями. Та й пересічні громадяни з різних країн відвідували півострів, поєднуючи приємне з корисним. Був Януш Корвін-Мікке з Польщі, британці Даша і Річард Хаґґі, які зняли аматорський фільм, Андреас Гросс зі Швейцарії, Маркус прицілом з Німеччини, а ще німці, італійці та представники інших вільних народів. У всіх була можливість спілкуватися з місцевими жителями, і, наскільки відомо, ніяких ознак невдоволення і утисків вони не помітили. Можливо, саме цим і пояснюється хворобливість реакції офіційного Києва. Теоретично окуповані території повинні виглядати інакше.

Маріані

Французи в Криму

Делегація членів парламенту Франції відвідала Крим без офіційного дозволу української влади. Її очолював депутат Тьєррі Маріані. Під час візиту народні обранці побачили те, що їх цікавило, прийшли до тих висновків, які напрошувалися, і за це їх 1 серпня на прес-конференції в Москві наздогнало відплата у вигляді образливого питання київського кореспондента Цимбалюка, заданого тремтячим голосом, суть якого зводилася до звинуваченням європейських парламентаріїв у нечистоти не руку. Мовляв, Кремль їм заплатив, а вони тепер відпрацьовують. У цьому демарш полягала вся суть української політики по відношенню не тільки до Криму, а й до всього народу країни. За гроші можна все, вони всемогутні, а переконань у людей бути не може. Якщо хтось не згоден з офіційною лінією, значить, їм заплатили більше. З власного досвіду, очевидно, судять.

Крим

процес незворотній

Поки що ініціативи окремих груп суспільних діячів і муніципальних органів носять розрізнений характер, Крим російським визнають парламенти окремих провінцій і земель, але рівень представництва цієї політичної лінії поступово підвищується. Заперечувати очевидну правду все важче, і неминуча розв’язка конфлікту без сумніву стане фактом в найближчі роки.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Top