Loading

У середу, тринадцятого лютого, стався невеликий скандал на новому російському політичному ток-шоу «Хто проти?», Яке веде відомий російський політичний експерт Сергій Міхєєв, а на підстрахування у нього … сам Володимир Соловйов. Соловйов на підстрахування – це, звичайно, дивно, з огляду на вагу Володимира Рудольфовича не тільки в сфері телевізійної журналістики, а й у політичній сфері, так і в цілому в суспільному житті країни. Але так вже вийшло. Так ось, під час ефіру одна з гостей програми, українська журналістка Яніна Соколовська, була в прямому сенсі вигнана зі студії. У цьому ток-шоу є така опція: Сергій Міхєєв, зовсім як футбольний арбітр, може показати «гравцеві», гостю тобто, жовту або червону картку за поведінку. Жовта – попередження. Червона, відповідно, видалення. Так ось Соколовську видалили, по слову Міхєєва, за те, що постійно «говорила встик», а значить, всіх перебивала, та й відверто часом хамила. Якщо розуміти під хамством перехід на особистості.

Необхідна «підсвічування»

Насправді, не така вже й рідкісна, скажімо м’яко, ситуація на політичних ток-шоу, і не тільки на російських. Але тему «підсвітили» ЗМІ, спираючись, природно, на політичні уподобання і установки своїх редакцій і власників, і на виході вийшов нехай невеликий, проте все-таки скандалец.

замшілий питання

Як було сказано вище, Яніна Соколовська отримала червону картку за сукупністю порушень. Але підгрунтям, фундаментом її поведінки і жорсткої протидії з боку опонентів в студії послужило одне її вкрай спірне, якщо не сказати абсурдне, твердження. Ніби за загибель людей в Будинку профспілок в Одесі другого травня 2014 року відповідальний … російський спецназ. Справа ця настільки гучне, що зупинятися на ньому докладно немає ніякої причини. Здається, все про нього пам’ятають. А якщо раптом хтось забув, то легко може знайти всю інформацію. Тому скажемо дуже коротко: другого травня 2014 року в Одесі при зіткненні прихильників і противників євромайдан згоріли у вогні в Будинку профспілок або загинули, намагаючись врятуватися, сорок і два чоловіка. Це за офіційними даними. Іноді з’являється інформація, неофіційна, і про більшу кількість загиблих. Природно, обидві сторони конфлікту звинувачують в трагедії один одного. Однак слід визнати, що в той момент, що обороняється стороною були противники євромайдан. Нападали ж прихильники євромайдан, закидаючи будівлю, в тому числі, пляшками із запальною сумішшю. Трагедія досі не розслідувана. Винні не названі. І ось, говорячи про неї, Соколовська та зробила свою заяву про нібито відповідальності російського спецназу. Це твердження не було підкріплено посиланням на факти і верифіковану інформацію, було абсолютно голослівним, але при цьому українська журналістка стояла на своєму, посилаючись на матеріали розслідування. Нагадаємо, ще не закінченого. Коли ж їй намагалися вказати на відверту слабкість її позиції, на те, що вона не має і не може мати доступу до розслідування такого резонансної справи, як вбивство сорока двох чоловік, вона з вражаючою наївною посмішкою перебивала і перекрикувала опонентів. Після цього випадку в соцмережах багато жителів Росії знову стали задаватися замшілих питанням: що роблять в студіях нескінченних російських політичних ток-шоу на різних телеканалах одні і ті ж «зарубіжні експерти», іноді відверто поливають брудом країну перебування – Росію? І такі вже вони «експерти», що без них ніяк не можна обійтися?

Ба! Знайомі всі обличчя!

І адже дійсно, якщо поставити собі за мету і промоніторити російські політичні ток-шоу, то виявиться, що на різних каналах, у різних програмах виступає не перший рік один і той же, по суті, пул «зарубіжних експертів». Ось тільки найвідоміші імена, що називається, навскидку. Україна часто представляє згадана вже Яніна Соколовська та «зірка» українського «експертного» сегмента В’ячеслав Ковтун, Польщу – Якуб Корейба. Був ще Томаш Мацейчук, але він договорився до того, що йому заборонили в’їзд до Росії. Однак є ким замінити. Або ось «російська» американець Майкл Бом. Теж дуже цікавий персонаж. Всі вони в тій чи іншій мірі русофобством. Хтось яскравіше, як Ковтун або як Мацейчук. Хтось, як Майкл Бом, намагається зобразити на обличчі задуману інтелігентність. При цьому закінчується зазвичай все тим, що «зарубіжні експерти» бувають біти. Іноді в переносному, а іноді і в прямому сенсі.

Навіщо їм це?

А й справді – навіщо їм це? Навіщо вони погоджуються на роль хлопчиків і дівчаток для биття? Адже той же Ковтун отримував не тільки образливі висловлювання на свою адресу, але іноді і по обличчю. Майкла Бома хапав за загривок ведучий «Час покаже» на Першому каналі Артем Шейнин. А скількох провідні виганяли зі студії, як ось Міхєєв Яніну Соколовську? Адже це все принизливо для нормальної людини. І, напевно, боляче. Іноді. Або правильне питання в даному випадку не «навіщо?», А «за скільки?»

Мані, мані, мані …

І в ЗМІ, і просто на просторах інтернету, в соцмережах, не раз спливав питання про те, що всі вищеописані «зарубіжні експерти» зазнають не просто так, а за гроші. Хтось мало не на ставці сидить. Хтось на разових гонорарах. За биття – окрема плата. Один в минулому завсідник таких ток-шоу розповідав, що якось в гримерці заїхав «закордонному експерту» по корпусу. Злегка. Так, за його словами, до нього тут же підійшов якийсь працівник телеканалу і ввічливо поцікавився: чи готовий той оплатити постраждалому енну суму? Тому що, мовляв, якщо «експерта» б’ють в ефірі, то оплачує редакція, а якщо за лаштунками, то редакція ні при чому. Невідомо, наскільки можна вірити подібним розповідями, але іноді навіть в ЗМІ з’являються передбачувані суми «експертних гонорарів». Наприклад, Ковтуну приписують «зарплату» від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на місяць, іноді навіть до мільйона. Зрозуміло, що мається на увазі сукупний дохід від постійного, мало не щоденної участі в різних ток-шоу на різних каналах. Саме тому слово “зарплата” і взято в лапки. Також пишуть, що Ковтун вже заробив собі на хорошу квартиру в Москві. Інші теж пишуть про «квартирне питання», але відзначають, що це квартира наймана. Як якийсь особняк, в якому, за інформацією ЗМІ, проживає Майкл Бом. Його, до речі, і оцінюють на рівні Ковтуна – в п’ятсот-сімсот тисяч рублів на місяць. А ось Якубу КОРЕЙБА ЗМІ «намалювали» менший дохід – до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому наголошується, що це, так би мовити, «зоряні гонорари». Інші експерти можуть отримувати, за інформацією окремих видань, до п’ятнадцяти тисяч за участь в програмі, треті – до тридцяти. І участь їх не настільки постійно, як у того ж Ковтуна. При цьому ось яка штука: ніхто конкретно нікого з «зарубіжних експертів» за руку при отриманні плати за участь в програмі не ловив. Тобто це все інформація, яка, ймовірно, гуляє в коридорах студій, і хтось ловить її чуйним вухом. Самі ж «експерти», якщо їм задають питання про гонорари, йдуть в нєсознанку і все заперечують. Можуть і вилаяти.

За честь країни

Але якщо не за гроші, то навіщо тоді? Ну, ось, наприклад, деякі, як той же Майкл Бом, кажуть, що намагаються на ток-шоу донести до глядачів альтернативну думку, як би голос своєї країни, в даному випадку, США. Здається, той же можуть сказати і Ковтун, і Соколовська, і Корейба. Правда, виглядає це на телеекранах не надто переконливо.

Навіщо це російським телеканалам?

Ось це дійсно хороший питання! Навіщо запрошувати в студію людей, які поливають брудом твою країну і дуже дратують твоїх телеглядачів? Та ще й, якщо вірно припущення про гонорари, платити їм за це хороші гроші. А може бути, саме для того, щоб дратувати, і запрошують? Адже якщо проаналізувати різні думки і висловлювання з цього приводу, то можна зробити кілька припущень. Перше: банально для рейтингів. Особливо це стосується тих ток-шоу, які йдуть вдень і які дивляться в основному домогосподарки, зайняті в цей час приготуванням обіду або вечері для сім’ї. Вони не вникають особливо в сенс того, що вимовляють в цей час в телевізорі, але чітко реагують на шум, крики, скандали, бійки. Тому саме в денному ефірі часто і трапляються всілякі ексцеси. У нічних програмах, у того ж Соловйова, наприклад, все тихіше і поосмисленней. Туди іноді приходять вельми непрості зарубіжні персонажі. Там, можливо, відпрацьовуються свої завдання. Які? Ну, наприклад, завантажити політичної їжею уми тих, хто любить дозвільні роздуми на конспірологічні теми, послухати про таємниці політичного закулісся, відчути себе в гущі подій, потримати, як здається, руку на пульсі, побути причетним. Чогось. Знову-таки, це все іноді не дуже верифіковані. Просто тому, що це думки, інтерпретації, не більше того. Зате дуже цікаво. А щоб було ще цікавіше, в студії потрібні опоненти. Бажано з тих, кого «хороші хлопці» переможуть зі стовідсотковою гарантією. Це друге. Ну, і третє. Хтось вважає, що запрошення саме таких русофобством «експертів» має на меті перенаправлення роздратування, яке поступово накопичується в будь-якому суспільстві, на зовнішній контур. Тим більше що в кінці ці «експерти» неодмінно виявляються біти «нашими». І ті країни і політичні сили, які вони нібито представляють, виявляються зовсім не страшними і безпечними. Ну дійсно, яку небезпеку може представляти «нерозумний», бризкати слиною Ковтун? Або гоноровітий, але теж не «блискучий розумом» Корейба? Або мимрить Бом? Закінчилося шоу, і начебто ми знову перемогли.

замість післямови

Найбільш, мабуть, цікаве питання: а чи так, вибачте, розумово обмежені всі ці закордонні гості, якими іноді виглядають на ток-шоу? Покопайтеся в інтернеті, не полінуйтеся. У багатьох, ну нехай у деяких з них, за плечима непогану освіту і великий життєвий досвід. Та ж Яніна Соколовська професійний журналіст, яка представляла довгий час «Известия» на Україні, а нині представляє там же «Коммерсант». І в минулі роки вона не була помічена в надування таких відверто провокаційних «мильних бульбашок», які надуває зараз на російських телеканалах. Або Майкл Бом – довгий час живе в Росії, страховий агент, який вивчав міжнародні відносини в Колумбійському університеті, який співпрацював з російським англомовним виданням. Якуб Корейба – теж журналіст, теж вивчав міжнародні відносини. А вже В’ячеслав Ковтун … В’ячеслав Ковтун серйозно пообтерся свого часу в українській політичній та близькополітичною тусовці. І не на найнижчому рівні. Придивіться до нього, коли камера вихоплює його в той час, коли він стоїть відсторонено, вважаючи, що його не бачать, навіть не слухаючи чергового виступаючого. Іноді здається, що перед тобою обличчя втомленого від усього цього цирку лицедія. Схоже, все це дуже непрості хлопці, з високим професіоналізмом грають свої ролі, цинічно відпрацьовуючи поставлені завдання. Інша справа, що попутно вони адже можуть переслідувати свої цілі і виконувати завдання, поставлені кимось іншим. Така сурогатна політика.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Top