Loading

Вперше Кім Чен Ин з’явився на публіці на вшанування 65-ї річниці правлячої Трудової партії Північної Кореї. І з тих пір чутки про нього і його особистому житті не вщухають, адже кожному хочеться дізнатися, яким же людиною є цей знаменитий політичний діяч.

Навчання в Швейцарії

Виявляється, майбутній лідер Північної Кореї Кім Чен Ин дуже близько познайомився з Заходом і демократичними цінностями, так як спочатку батько відправив його вчитися в одній з кращих приватних шкіл Швейцарії. На його навчання були витрачені тисячі фунтів стерлінгів, однак хлопець виявився зовсім дурним, так що коли йому стукнуло 15 років, батько перевів його в дешеву державну школу, щоб заощадити гроші.

Однак і тут він показав не найкращі результати в навчанні, так що його перевели на рівень нижче. В цьому класі він і провчився весь час, сидячи за однією партою з Хуаном – сином португальського дипломата Жоао Мікаель. Правда, щоб припинити всякі чутки і пересуди, вчителька представила його хлопцям не як Чен Ина, а як Ун Пака – сина дипломата з Північної Кореї.

Вміння та навички

За словами шкільного товариша Чен Ина, він ніколи не був особливо розумним учнем, але і тупим назвати його було не можна. Хлопець був звичайним середнячків. Спочатку німецьку та англійську мови йому ніяк не давалося, так що після того як вчителі кілька разів спробували безуспішно змусити його відповідати біля дошки, вони залишили його в спокої і більше намагалися не викликати, не бажаючи змушувати юнака бентежитися.

Але трохи пізніше Чен Ин все-таки зміг навчитися іноземних мов і навіть міг підтримати на них бесіду, хоч і з великими труднощами. Зате математика хлопцю давалася легко, так що він вирішував завдання із задоволенням і отримував за це гарні оцінки. Однак все-таки найбільше він любив не вчитися, а грати баскетбол, так що найчастіше хлопчини бачили ні з книжкою, а з м’ячем в руках.

Побут і особисте життя

Через те що в юності Кім Чен Ин ніколи не спілкувався з дівчатами і не вживав ні краплі алкоголю, та й сам по собі був злегка відлюдним, у нього було мало друзів. Але з Хуаном, з яким він сидів за однією партою, хлопець добре порозумівся і частенько запрошував його до себе додому, де пригощав смачною корейської їжею, приготованою приватним кухарем.

Жив же він у великій квартирі на вулиці Кірхштрассе, в будинку 10, в якій було все, про що інші дітки могли тільки мріяти. У нього був телевізор, відеомагнітофон і приставки, в школу його возив особистий водій, а вдома він міг займатися з приватним викладачем, який допомагав йому з уроками.

За словами Хуана, про життя на батьківщині Чен Ин вважав за краще замовчувати, але постійно сумував по будинку і часто слухав гімн Північної Кореї, вважаючи за краще його будь-який інший музиці. І так все було рівно до 2000 року, коли хлопець раптово перестав ходити в школу. Чи то його батькові набридло платити за навчання, то він злякався, що хлопець занадто долучиться до американської культури, цього вже ніхто не дізнається.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Top