Loading

Про відомих особистостей постійно ходять легенди і чутки. І ось в черговий новини, яку в 2015 році опублікував журнал Time, був викладений список 10 найбагатших людей в історії людства.

У цьому списку здивувало те, що поруч з іменами таких великих і заможних особистостей, як Чингісхан, Рокфеллер і Білл Гейтс, виявився один з вождів пролетаріату Йосип Сталін.

Повне державне забезпечення

Невже у «батька народів», лідера радянської держави, були такі величезні кошти?

Звичайно ж, стан генералісимуса неможливо розглядати окремо від усіх тих багатств, якими була наділена вся країна в цілому. Адже Сталін завжди знаходився на повному державному забезпеченні.

За рахунок держави він жив в численних квартирах, будинках і дачах. Медичне обслуговування, охорону, а також послуги кухарів, гувернанток теж оплачувала йому країна.

Сталін навіть гадки не мав, скільки коштів з державної скарбниці витрачається на його утримання.

Зарплата вождя

Відомим фактом є те, що Сталін ніколи не мав з собою в кишені готівки. Одного разу Йосип Віссаріонович, відпочиваючи на дачі в Боржомі, зустрів своїх добре знайомих земляків-грузинів. І ті поскаржилися йому на свої фінансові проблеми. Тоді вождь пустив капелюх серед оточуючих його довірених осіб, назбирав 300 рублів і віддав своїм грузинам гроші.

Вождь жив на всьому готовому і практично не знав, що скільки коштує. Світлана Аллілуєва в своїх спогадах про батька писала, що він думав, що, як і до революції, купюра в сто рублів залишалася значною сумою. Тому коли він давав їй по 2-3 тисячі, то думав, що обсипає її величезними грошима.

При всьому при цьому Сталін отримував, як годиться, свою заробітну плату. Спочатку вона була настільки незначна, що становила 1/3 середньої оплати праці по всьому Радянському Союзу. Але до кінця його життя і правління зарплата вождя округлилася до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зарплати в СРСР

І тут же виникає питання: а скільки ж на той час отримували в СРСР латку робітники, службовці та видатні діячі наук – професори й академіки?

Для порівняння, наприклад, зарплата робітників в 1953 році варіювалася від 800 до 3000 руб. Це говорить про те, що в цей час була відсутня зрівнялівка.

Металурги і шахтарі на місяць отримували 8000 руб. Молоді фахівці-інженери отримували 900-1000 руб. Старші інженери – 1200-1300 руб. Зарплата Секретаря райкому КПРС становила 1500 руб. Оклад союзного міністра – 5000 руб. Зарплата академіків і професорів була найчастіше вище 10 000 руб.

Вартість продовольчого кошика становив в 1947 році 1130 руб., В 1953 році – 510 руб. Що говорить про значне зниження її вартості за час його правління.

Ощадні рахунки та готівкові

Гроші, які отримував, Сталін складав в пакетику у себе на робочому столі. Все це відбувалося тому, що дівати йому їх було нікуди. Єдине що він робив – це регулярно платив партійні внесків в розмірі 300 рублів.

У Сталіна була крім зарплати ще одна стаття доходів – гонорари за його книги, які видавалися і в нашій країні, і за кордоном.

Після смерті Йосипа Віссаріоновича Сталіна на його дачі була складена опис майна вождя. Крім предметів побуту та одягу вказувалося і на те, що серед його письмового приладдя була виявлена ​​ощадна книжка, на якій лежали 900 рублів. Був і ще один банківський рахунок, який після його смерті дістався його дітям. На ньому значилося 30 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Один з істориків, які вивчали біографію Сталіна, вказував на те, що це не останнє багатство вождя. Вся справа в тому що, коли Сталін помер, в його сейфі було виявлено ще 3,5 млн рублів, і тут же лежала квитанція, яка свідчить про те, що всі ці готівкові гроші були отримані ним в різний час за численні письменницькі праці.

Зарплата правителів

Для порівняння, Ленін після революції призначив собі заробіток в 500 рублів, який вважався середньою зарплатою вантажника і некваліфікованого працівника. Премій і надбавок тоді не передбачалося.

Після Сталіна Хрущов відразу зробив собі гідний оклад в 1000 рублів, в той час як середня зарплата по країні була 100 рублів.

Леонід Ілліч Брежнєв був скромним по зарплаті, але любив присуджувати собі премії. Його доходом також були регулярні відрахування за твори «Мала земля», «Цілина», «Відродження». Щороку він отримував кілька тисяч.

Список заможних людей

А тепер повернемося до десятки найзаможніших людей світу. І в неї увійшли: Чингісхан (1162-1227 рр.), Який був найщедрішим монгольським правителем. Розмір його володінь оцінювався великими територіями. Імперія, яку він побудував, стала найбагатшою і великий. Все своє життя він не збирав і не ховав ніяких скарбів.

За ним йде американець Джон Рокфеллер (1839-1937 рр.) Зі статком у 341 млрд доларів. Потім Білл Гейтс – засновник Microsof, з 78,9 млрд доларів.

У цей список увійшли також англієць Алан Руфус (1040-1093 рр.) З 194 млрд доларів; американець Ендрю Карнегі (1835-1919 рр.) з 372 млрд доларів; індієць Акбар I Великий (1542-1605 рр.) – частка його імперії в світовому ВВП становила 25%; Китайський імператор Шень-цзун (1048-1085 рр.) – частка його імперії в світовому ВВП так само становила 25-30%; правитель Римської імперії Октавіан Август (63 до н. е. – 14 н. е.) з 4,6 трильйонами доларів; Манса Муса з Малі (1280 – 1337 рр.), Стан якого просто не піддається ніякому опису.