Loading

Нерідко можна почути думку, що ми відмовилися від римських цифр і перейшли на арабські. Це не зовсім вірно, адже римські цифри ще використовуються на циферблатах годинників, на пам’ятниках, в книгах і документах. Але арабська система числення дійсно вважається офіційною, прийнятою в усьому світі. У ній ведуться математичні обчислення і інші розрахунки.

Але ж так було не завжди, і довгий час весь світ користувався виключно римськими цифрами. Чому перестали застосовувати цю систему запису чисел, і коли це сталося? Перш ніж відповісти на це питання, зупинимося докладніше на римській системі рахунки і розглянемо, що ж вона собою являє.

Особливості системи числення

У римській числовий системі сім латинських букв. Це I, V, X, L, C, D і M, відповідні цифрам 1, 5, 10, 50, 100, 500 і 1000 в арабській системі. Стародавні римляни і європейці довгий час користувалися римськими цифрами, але це було не дуже зручно. Наприклад, в римській системі немає нуля, відповідно, немає можливості записати будь-які кількості. А десять цифр арабської системи дають можливість виробляти різні обчислення і утворювати різні числа.

Хто познайомив Європу з арабськими цифрами?

Європейцям було відомо про існування арабських цифр з X століття. Це сталося завдяки маврам в середньовічній Іспанії. Але з арабськими цифрами були знайомі лише деякі європейці, які мають доступ до науки, а широко розповсюдженим ця система обчислення не мала, не дивлячись на її незаперечна зручність.

Коли ж Іспанія була відвойована, контакти з арабами скоротилися, використання арабських цифр було нечастим, і європейці продовжували використовувати звичне для них римське накреслення чисел.

Вважається, що Леонардо Фібоначчі популяризував индуистско-арабську систему обчислення в західному світі. Він жив в Італії в XII-XIII ст. нашої ери і був талановитим математиком. Коли Леонардо відвідав Північну Африку, він вивчив там арабську систему обчислення і зрозумів, що вона набагато зручніше римської.

Арабські цифри існували в Індії приблизно з V століття. Тоді ж був введений нуль (0), що дозволило перейти до позиційної записи чисел. Поступово індійські цифри видозмінювалися і придбали то накреслення, яке нам відомо до сих пір.

Фібоначчі видав “Книгу розрахунку” в 1202 році і переконав європейських математиків відмовитися від римських цифр і перейти на арабські.

Чи швидко «прижилася» арабська система?

Однак європейські торговці при підрахунках покладалися на намиста, а римськими цифрами записували тільки кінцеві результати в документах. Без сумніву, индуистско-арабська система мала безліч переваг, але продавці неохоче користувалися їй. Можливо, їм було просто незвично, а може, вони не довіряли арабським цифрам.

Знадобилося чимало часу для того, щоб нова числова система стала прийнятою повсюдно.

Які причини неприйняття нової цифрової системи?

Джон У. Дарем в своїй книзі «Введення арабських цифр в європейський бухгалтерський облік» пояснює, що перевагу римським цифрам зберігалося в бухгалтерському середовищі аж до XVI століття. Однак причини подібного переваги уникнути зайвих записи цифр досі не з’ясовані вченими.

Лише через століття люди зрозуміли, що завдяки индуистско-арабської системі числення можна вирішувати складні математичні завдання, і рахунок став набагато простіше. Завдяки арабським цифрам можна було виробляти складні математичні операції з великими числами.

І саме в епоху Відродження, коли в Європі зріс інтерес до арабської культури, в математиці вкоренилося арабське накреслення чисел. Його ми використовуємо і зараз. Ну а римська система практично вийшла з нашого ужитку. Хто знає, можливо, коли-небудь про неї зовсім ніхто й не згадає.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Top