Loading

Досить скандальної стала книга англійського психолога і викладача Пола Долана «Дизайн вашого щастя». Вперше вона була видана в 2014 році, але до цих пір викликає досить великий резонанс і навіть обурення як серед простих читачів, так і в колі професійних психологів. Причому лають цей твір настільки ж часто, як і хвалять.

Більш того, книга перетворила свого автора з пересічного і нікому не відомого лондонського професора в «зірку психології» світового масштабу. Що ж такого написав Пол Долан? Що саме він досліджував і яких висновків дійшов?

Що вивчає психолог?

Пол Долан – професор поведінкових наук. Працює він в Школі економіки і політичних наук Лондона. Відповідно, вивчає професор поведінку людей і їх емоційний стан, властиві конкретних ситуацій або ж способу життя.

У книзі «Дизайн вашого щастя» викладено результати дослідження, що стосується емоційного стану жінок, які дотримуються різних життєвих установок.

Іншими словами, професор досліджував те, як на жінку впливають серйозні відносини і шлюб. Чи дійсно діти приносять щастя представницям слабкої статі? Чи необхідна жінці сім’я? Нещасні чи самотні дівчата? Ці та багато інших аналогічні питання торкнувся в своєму дослідженні англійський психолог.

До яких висновків дійшов професор?

Висновки, до яких прийшов по завершенні свого дослідження Пол Долан, досить спірні і в якійсь мірі суперечать переконанням більшості людей. Професор стверджує, що жінки, які не мають дітей і не пов’язані шлюбом, набагато щасливіші, ніж ті, у кого все це є. Іншими словами, Пол Долан стверджує, що жінкам не потрібні ні чоловік, ні тим більше діти. Наявність сім’ї робить представниць прекрасної статі нещасними і заважає їм в житті.

Ймовірно, що саме завдяки спірність цих тез, а також через те, що вони фактично кидають виклик загальноприйнятим уявленням про жінку як про матір і охоронниці домашнього вогнища, книга Долана і стала настільки популярною, що професор досі їздить по різних університетах і читає по ній лекції. Наприклад, зовсім недавно він виступав в Уельсі.

На чому грунтуються ці висновки? Чим користувався професор при дослідженні?

Зрозуміло, навряд чи б звичайний лондонський професор зміг знайти можливість для проведення великого опитування і для обробки отриманих даних. Пол Долан цього і не робив. Для своєї роботи він використовував вже готові статистичні дані.

Дослідження професора грунтується на результатах анонімних соціальних опитувань про використання часу (ATUS), що проводяться в Сполучених Штатах. Тобто можна з упевненістю говорити про те, що вихідні дані, задіяні в роботі Долана, не є об’єктивними, оскільки відображають емоційний стан жінок тільки в одній країні, та й то не всіх.

Як проводилося дослідження? У чому вона полягала?

Досить складно зрозуміти, в чому ж саме полягала робота професора Долана, раз ніякими опитуваннями він не займався. Що ж він тоді робив?

Всі дослідження зводиться до того, що Пол Долан порівняв рівень випробовуваного задоволення і страждань серед:

  • одиноких;
  • сімейних, з малюками;
  • заміжніх;
  • бездітних, але перебувають у шлюбі;
  • розведених;
  • вдів.

Зрозуміло, всі деталі проведеної роботи професор детально описав на сторінках своєї книги. І в загальному то, нічого більше Пол Долан не зробив.

Чому ж результати американського анонімного опитування виявилися такими?

Як стверджує на сторінках свого твору англійський психолог, все люди, які перебувають у шлюбі або ж в серйозних відносинах, брешуть про свій стан в присутності партнера або ж в тому випадку, якщо сказане може отримати розголос.

Пов’язані шлюбом люди в цілому дійсно щасливі, але лише в ту хвилину, коли їх партнер знаходиться поруч. Як тільки вони залишаються одні, емоції кардинально змінюються. Психолог пояснює таку специфіку поведінки природженою схильністю до колективізму і небажанням підводити партнерів або товаришів. Іншими словами, ця особливість успадкована від предків, які жили в печерах і натовпом полювали на мамонтів.

Тобто людина щиро впевнений у тому, що якщо він і не відчуває себе щасливим, то «поранити» партнера і говорити про це не слід. Саме тому результати анонімних опитувань так разюче відрізняються від тих, в яких люди називають себе.

У чому професор бачить причину нещастя жінок, що піклуються про сім’ї?

Століттями для жінок були доступні лише два способи життя – присвятити себе релігії або ж вийти заміж і ростити дітей. У сучасному суспільстві для представниць прекрасної статі набагато більше можливостей. В наші дні жінкам доступний успіх, вони можуть заробляти гроші і самостійно приймати будь-які рішення. Але хіба можна поєднати насичене і повноцінне життя з постійною турботою про чоловіка і дітей, про будинок? Професор Долан вважає, що це неможливо.

Англійський вчений говорить, що сім’я є великою перешкодою на шляху до успіху для жінки. Якщо поміркувати над цією тезою, то з ним буде складно не погодитися. Наприклад, чи зможе кардіохірург блискуче оперувати, якщо в голові будуть крутитися думки про те, пообідав чи дитина, яку оцінку він отримав на іспиті, чи не забув чоловік вигуляти собаку або як, прийшовши додому, доведеться мити підлогу, що купити до вечері і так далі.

На відміну від чоловіка, який звик користуватися будинком і сім’єю, а не дбати про побутові дрібниці і нюанси виховання, жінка не може вигнати зі свого мозку думки про те, що відбувається в її будинку. Відповідно, і поєднання ролі матері, домогосподарки і хорошого працівника-професіонала неможливо. Жінка не зможе досягти вершин у професії, та й будинок у неї буде занедбаним. А якщо на хвилину припустити, що вона все встигне, то виникає питання про те, коли ж вона стане спати, відпочивати?

Однак з професором Доланом важко погодитися в тому, що наявність сім’ї робить жінок нещасними. Не всі домогосподарки бажають правити державою, багатьох влаштовує традиційна модель життя.